Розвиток інноваційних процесів в освіті на сучасному етапі є об'єктивною закономірністю, що зумовлюється: інтенсивним розвитком інформаційних технологій у всіх сферах людського буття; оновленням змісту філософії сучасної освіти, центром якої став учень; гуманістично зорієнтованим характером взаємодії учасників навчально-виховного процесу; необхідністю підвищення рівня активності та відповідальності педагога за власну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовності учня до сприйняття та активної діяльності у нових соціально-економічних умовах.
Одним із інноваційних методів корекційно-розвиваючого навчання є проектна діяльність.
Саме ця технологія змінює погляд на сучасну освіту, допомагає сформувати у розумово відсталих учнів нові якості особистості. Залучення їх до проектної роботи сприяє формуванню в них таких компетентностей:
- уміння працювати в колективі;
- уміння розділяти відповідальність;
- аналізувати результати діяльності;
- відчувати себе членом команди;
- навички аналітичного погляду на інформацію;
- здатність до адекватної самооцінки.
Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту. Проект розглядають як "п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.
Шосте "П" проекту – його портфоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали (чернетки, плани, звіти тощо).
Проте, проектна діяльність з розумово відсталими дітьми має певні особистості:
Робота у проекті розпочинається із чіткого формулювання мети проекту, завдань та планування дій.
Найбільш важливою частиною плану є покрокова розробка проекту, в якій вказаний перелік конкретних дій з вказівкою виходів, термінів, відповідальних.
Обирається форма проектної діяльності: індивідуальна, групова, колективна.
Робота у проекті передбачає пошук інформації, яка потім буде оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання.
Результатом роботи над проектом є якийсь певний кінцевий продукт. Наприклад: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, віртуальний музей, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт, рольова гра, екскурсія, тематична міні-збірка, сценка, дослідницька робота тощо)
Робота у проекті закінчується презентацією його кінцевого продукту.
Основними етапами роботи у проекті є:
- етап – Організаційний. Визначається тема, мета, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється та вносяться пропозиції.
- етап – Підготовчий. Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.
- етап – Проектна робота. Починається проектування "макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації.
- етап – Оформлювальний. На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування, оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома.
- етап – Презентація проекту. Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на запитання опонентів.
- етап – Підбиття підсумків. На цьому етапі вчитель (координатор проекту) та учні (учасники проекту) аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.
В основу типології проектів можна покласти різні ознаки.
Залежно від кількості учасників, проекти можуть бути індивідуальними, груповими (2–6 осіб), колективними.
Залежно від часу, витраченого на реалізацію, проекти можуть бути короткотривалими (1–3 уроки), середньої тривалості (до місяця), довготривалими (кілька місяців).
За тематичною спрямованістю проекти бувають дуже різноманітними: мовні, екологічні, етнографічні, країнознавчі, з прав людини, соціологічні тощо. Не завжди легко визначити тип проекту за тематичною спрямованістю, адже більшість із них за своєю сутністю є міждисциплінарними.
Частіше тип проекту визначається за характером діяльності, що в ньому є провідною, а саме: дослідницькі, інформаційні, творчі, ігрові, практичні (практично орієнтовані). Особливу групу складають телекомунікаційні проекти. Вони вимагають обов’язкового використання телекомунікаційних технологій.
В основі дослідницького проекту знаходиться дослідження певних явищ та процесів. Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, продуманості методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висування гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання.
Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Кінцевим продуктом творчого проекту можуть бути журнал, альманах, виставка малюнків, свято, вистава, сценка тощо.
Рольові, ігрові проекти передбачають виконання ігрових ролей у моделях / ситуаціях, що об’єднуються загальною ідеєю. Це можуть бути ролі історичних постатей, казкових героїв, персонажів літературних творів, соціальні або професійні ролі; можуть бути використані сюжети літературних творів, казок. Ігрові проекти можуть здійснюватися у формі уявної подорожі, конференції, симпозіуму, журналістського розслідування.
Інформаційні проекти спрямовані на збір даних про якийсь об'єкт або явище. Вони передбачають ознайомлення учасників з інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти часто інтегруються в дослідницькі і стають їх органічною частиною.
Практичні (практико-орієнтовані) проекти відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності його учасників, який враховує їхні соціальні інтереси. Такий проект потребує ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чітких висновків, участі в оформленні результатів кінцевого продукту.
Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в спеціальній школі (починаючи з початкової ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності.
Використані матеріали:
Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х. : Основа, 2009. – 176 с.Проектна діяльність в умовах спецшколи-інтернату / Л.Кошарська // Дефектолог. - 2011. - N Лютий (№2). -С. 12-15.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://studentam.net.ua/content/view/2284/85/
http://nauka.zinet.info/8/shkilyova.php
Немає коментарів:
Дописати коментар